Сайт смт Царичанка (Днепропетровской области)

Царичанка одним з найстаріших населених пунктів Дніпропетровської області в 2004 році селище відзначив своє 400-річчя (в період 1784-1797 рр. – Алексополь, назва була дана на честь російського шеф-генерал-майора Ф. П. Алексополя, у зв’язку з утворенням Алексопольського повіту) розташована на правому березі річки Орель – лівої притоки Дніпра, в 78 км від обласного центру і в 42 км від залізничної станції Кобеляки. Селищній Раді підпорядковані також населені пункти: Драгівка, Дубово, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка,Турове. Населення району налічує більше 10 тисяч чоловік.

Виникла Царичанка в 1604 році. Хоча інші джерела вказують на часи гетьмана Самойловича. Назва "Царичанка” походить від назви річки Царичанка, яку тюркомовні племена називали так за жовтий колір води. Жовтою річка ставала від розмивання глиняних схилів гори Калитви. 

За іншою версією, як пише Л.І. Зелінська в книзі «Топонімія Дніпропетровської області», походить від молдавського «Царицина», пізніше видозміненого в українській мові на «царина», що значить - поле.(Але на думку автора сайту це більш підходіть до одноіменного поселка в Одеській області)

На території Україні 2 населених пункти з назвою Царичанка.

Біля Царичанки поселилися козаки Гаврила Сало і Олексій Кочерга. У 1673–1674 роках до них приєдналися переселенці з Умані т інших місцевостей Правобережья, які страждали від набігів кримських татар. Вже у 1677 році Царичанка згадується, як сотенне містечко Полтавського полку. І дотепер зберігає назву Фортеці нагірна частина Царичанки, що була обнесена земляними валами. На цих укріпленнях не раз точилися запеклі бої з татарами. У 1696 році Царичанка, як і інші містечка по річці Оріль, потерпали від нападу орди. В кінці ХVІІІ сторіччя в Царичанці мешкало багато військових. В 1780 році у секунд-майора Матвія Тимковського гостив і лікувався після поранення під Очаковим А.В.Суворов. В 1765 році Царичанка ввійшла у склад Новоросійської губернії, з 1775 року до 1784 року вона була центром повіту з воєводською канцелярією у складі Азовської губернії. За наказом Катерини II в 1794 році підпорядкована Катеринославському наміснитцтву.

З серпня 1957 року - Царичанка - селище міського типу. Сучасна Царичанка – центр сільськогосподарського району. Промисловість: консервний завод, завод продтоварів, маслозавод, завод мінеральної води.

1989 року за переписом тут проживало приблизно 7700 осіб. 

Окрасою Царичанки є Свято-Покровський храм.

Герб і прапор селища Царичанка затверджені рішенням Царичанської селищної ради 31.03.2004 р.

Сучасний герб являє собою щит, розділений горизонтальною, жовтою з чорним, смужкою, ламаною лінією на дві частини. В середній частині лінія має форму редуту.

Верхня частина гербу - голубого кольору, нижня - малинового.

На голубому тлі горішній частині гербу - перехрещені меч (білого кольору) і жезл (жовтого кольору) - символи військової доблесті і адміністративної влади.

На малиновому тлі долішньої частини - білий, вістрям донизу, меч, що пронизує півмісяць (ріжками вниз).

В основу композиції герба внесено зображення історичного герба Царичанки XVIII століття.

Царичанський район складаються з однієї селищної та 12 сільських рад. Всього – 48 населених пунктів